У грі немає людей серйозніших, ніж малі діти.

В.О.Сухомлинський

Зростання потреби у спілкуванні та співпраці між країнами і народами з різними мовами та культурними традиціями, нові економічні та політичні реалії, реформування в освітній системі України вимагають суттєвих змін у ставленні до володіння іноземною мовою.

Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Актуальність проблеми. Вчителі працюють за новими навчальними програмами, які зафіксували  « практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування». Досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми сприяє впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють ігри, які дають змогу учням формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

 Об’єктом дослідження є практичне використання гри як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів.

Мета дослідження полягає в розкритті сутності використання ігрових технологій навчання на уроках англійської мови.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя - це гра. А для маленької дитини гра - це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж - й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.

Використання гри у навчанні школярів є дійсно актуальною проблемою. З одного боку це питання досить опрацьовано і обгрунтовано в працях багатьох педагогів, психологів і методистів (Ельконіна Д. Б., Співаковської А. С, Люблинської Г. О., Богуш А. М., Зимної І. А., Панової А. С, Виготського Л. С, Олійник Т.І.). На думку цих авторів гра - це унікальна діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток дитини, перетворює навчання в радісний процес а й непомітно для школярів сприяє засвоєнню ними певного мовного матеріалу, формуванню умінь і навичок іншомовного спілкування. У дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що і забезпечує їх ефективність. К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля. Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку.

Визначення поняття гри у педагогічній літературі трактується по-різному. Педагогічна енциклопедія трактує гру як " засіб фізичного, розумового й морального виховання дітей". За Г.Слевком, " гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою".

Гра — це складне, багатогранне явище. Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі компоненти ( за В.Коваленко, П.Підкасистим):

·        ігрова задумка;

·        правила гри;

·        безпосередньо ігрові дії;

·        дидактичні завдання;

·        обладнання гри;

·        результат гри.

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:

-         підготовчий етап;

-         етап проведення гри;

-         етап узагальнення, аналізу результатів.

Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах, а також у позакласній роботі.

Методичним змістом уроком уроку іноземної мови має бути комунікативність. Навчаючи дітей англійської мови,  навчаю їх спілкуватись цією мовою, а тому роботу організовую таким чином, щоб процес спілкування був побудований на реальній основі. Комунікативність означає подібність до процесу навчання й процесу спілкування лише за основними ознаками, які є цілеспрямованими й умотивованими в мовленнєвій діяльності.

Гра, як відомо, є провідною формою діяльності дитини в молодшому та середньому шкільному віці. В іграх особливо повно і часом несподівано проявляються здібності людини, дитини. В грі існують необмежені властивості для реалізації творчого потенціалу як учителя, так і учнів. Гра, як відомо, підвищує якість навчання.

На своїх уроках використовую такі види ігор:

·                сюжетно-рольові;

·   творчі;

·       ігри-змагання;

·       ігри-олімпіади;

·       рухливі.

Для учнів початкових класів використовую такі типи ігор:

1)  ігри-загадки;

2)         лексичні ігри

3)         ігри на автоматизацію навичок;

4)         ігри для розвитку аудіювання;

5)         скоромовки на відпрацювання вимови.

Гра—це найсильніший мотив в оволодінні іноземною мовою. У грі всі рівні. Вона посильна навіть для слабких учнів. Мовний матеріал засвоюється непомітно, покращуються результати навчання. Ігри захоплюють дитячу увагу, розвивають пам'ять, спонукають учнів працювати очима, руками, ногами. З допомогою ігор дуже легко змінювати хід уроку, види завдань, знімаючи монотонність, фізичну напругу, підвищуючи емоційний стан молодших школярів. Гра створює такі умови, коли іноземні слова, літери, правила читання, звороти засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення у той час, коли дитина захоплена самим процесом гри.

Рольова гра. Починаючи з раннього дитинства, діти грають у рольові ігри, навіть не знаючи цього терміна: у дочки-матері, у магазин, у школу тощо. Рольова гра пояснюється в англійській та американській методиках як спонтанна поведінка учня, його реакція на поведінку інших людей, які беруть участь в гіпотетичній ситуації.

Визначають основні правила рольової гри:

•        учню пропонують поставити себе в ситуацію, яка може виникнути за
межами аудиторії, в реальному житті. (Зустріч знайомого на вулиці,
ділові переговори, конференції).

•        учню потрібно адаптуватися до певної ролі в даній ситуації. В одному
випадку він може грати самого себе, а в інших ситуаціях йому потрібно
взяти на себе видуману роль;

•        учасники гри повинні вести себе так, як би це все відбувалося в
реальному житті: їх поведінка повинна відповідати тим ролям, які вони
виконують;

•        учасники рольової гри повинні сконцентрувати свою увагу на
комунікативному використанні одиниць мови, а не на звичайній
практиці закріплення цих одиниць в мовленні.

       Залежно від мети заняття і рівня підготовки учнів, рольову гру  проводжу в парах (ігри направлені на тренування вживання певних лексичних одиниць і граматичних структур), в підгрупах ( по 3-5 чол.) і в цілій групі( такі ігри забезпечують процес мовлення). Під час проведення рольової гри  або зовсім не беру участь у грі, або беру на себе другорядну роль. В обох випадках  спостерігаю за учасниками гри, фіксую помилки, але не перериваю гру з метою їх виправлення. Після рольової гри  аналізую хід гри, обов'язково підкреслюю вдалі моменти, а потім зупиняюсь на найбільш типових помилках учасників і надалі організовую свою роботу з їх виправлення.

Діти дуже люблять грати в рольові ігри, уявляти себе Президентом, відомою зіркою, кореспондентом і т.д., тому для роботи підбираю завдання, які безпосередньо пов'язані з життєвим досвідом учнів.

В своїй роботі використовую різні види ігор на різних етапах уроку з метою активізації пізнавальної активності учнів. Під час гри діти по-іншому сприймають навчальний матеріал і набагато легше і швидше його запам'ятовують. В гру люблять грати всі учні, навіть в старших класах. Наведу декілька прикладів:

1)  під час вивчення лексичного матеріалу використовую такі ігри як

 "Сніжний ком", " Рухомі шеренги"," Лото", "Бінго", "Тренуй пам'ять"( за
5 хв учні пишуть слова з теми, читають, а потім перекладають слова
команди-суперниці укр. мовою), " Кольори", " М'яч" ," Допиши слово", "Зміни слово"," Ланцюжок", " Слово в слові".

2)         Ігри з алфавітом: " Знайди пару"," Склади слово"," Вгадай літеру", "Зникла літера" та інші.

3)         Фонетичні ігри: " Спіймай звук"," Знайди звук"," Співстав звуки і
букви", а також різні вірші та скоромовки на відпрацювання певного звука.

4)         Граматичні ігри:" Містер\міс спостережливість" ( на повторення
запитань), " Лото"," Хто уважніший" (true, false)," Доповніть речення",
"Складіть речення із слів" ( повторення часів), "Знайди помилку",
"Запитай мене" ( до відповідей поставити питання)

5)         Ігри для розвитку навичок читання: "Прочитай без помилок",

 "Перекладачі", " Зачаровані письмена"( відстань між словами, знаки
пунктуації та великі літери відсутні)," Склади текст з речень", Заповни
проміжки"," Перевір свою пам'ять" ( читають вірш, вчитель кожного
разу витирає слова)

6)         Ігри для розвитку навичок аудіювання: " Пізнай себе за описом", " Малюнок", ( вчитель читає, учні малюють)," Відтворіть прослуханий текст" (з речень).

7)    Ігри для розвитку навичок усного мовлення:" Мій робочий день" (учень зображує жестами, інші озвучують), " Мішечок"( дістають предмет і описують його)," Брейн-ринг"," Відтвори малюнок" ( один учень описує, інший малює),

 " Тварини"( учні вибирають, якою б твариною хотіли бути, описують її),

" Розкажи про себе" ( учень пише якісь знаки про себе, а інші за цими знаками описують його)," Закінчіть розповідь".

8)    Ігри для розвитку навичок письма: малюнковий диктант, "Clap dictation",

" Склади словосполучення", " Опиши малюнок"," Реклама".

Висновки. Отже, проаналізувавши досвід застосування ігрових технологій на уроках англійської мови , можемо зробити висновок, що гра — це найсильніший мотив в оволодінні іноземною мовою. У грі всі рівні. Вона посильна навіть для слабких учнів. Більш того, слабкий у мовній підготовці учень може стати першим у грі завдяки кмітливості та винахідливості. Відчуття рівності, атмосфера захоплення, радості, відчуття посильності завдання - все це дає можливість дітям подолати сором'язливість, яка заважає вільно вживати слова чужої мови. Мовний матеріал засвоюється непомітно, покращуються результати навчання. Ігри захоплюють дитячу увагу, розвивають пам'ять, спонукають учнів працювати. З допомогою ігор дуже легко змінювати хід уроку, види завдань, знімаючи монотонність, фізичну напругу, підвищуючи емоційний стан школярів. Гра створює такі умови, коли іноземні слова, літери, правила читання, звороти засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення у той час, коли дитина захоплена самим процесом гри.

Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:

 1) дидактичних ( сприяє розвитку пізнавального інтересу та активності учнів, підвищує якість, інтенсивність, легкість, швидкість засвоєння матеріалу, рівень сформованості загально-навчальних та спеціальних умінь учнів);

 2)розвиваючих (розвиток пам'яті, мови, розумових процесів - аналізу, синтезу, співставлення та ін., творчих здібностей);

3)виховних( виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва).